На календарі вже грудень, за вікном зима, а на вулицях передноворічна метушня – настає час для підбиття підсумків року, що минає. 2021-й рік вийшов для нашої команди складним та певною мірою переломним. Президент ФК «Маріуполь»Тарік Чаудрі проаналізував і підвів межу під 2021-м роком.

– Рік, що минає, вийшов для «Маріуполя» дуже складним і на паузу команда йде, замикаючи турнірну таблицю. У чому, на вашу думку, причина такого результату?

– Так, турнірна ситуація дуже складна та неприємна як для команди, так і гравців. Психологічно для молодих та ще незміцнілих хлопців дуже важко йти у відпустку, перебуваючи на найнижчій сходинці таблиці. Знаю, що і тренерський штаб, і футболісти з важким серцем вирушали у відпустку. Та й для мене така ситуація незвична. Вперше у моїй «футбольній кар’єрі» ми боремося за місце у Прем’єр-лізі. Напевно, все треба пізнати – і солодкість єврокубків і гіркоту боротьби за місце під сонцем.

У чому причини? Складне питання. У бізнесі завжди добре, коли ти маєш конкретну відповідь на конкретне питання. У футболі не все так просто. На результат можуть вплинути багато обставин і факторів. Причому часто можуть бути сторонніми, від нас незалежними. Ось і на такий результат вплинули як об’єктивні причини, так і суб’єктивні.

– Остап Маркевич часто в інтерв’ю нарікав на те, що  одразу 8 гравців пішли у літнє міжсезоння. Це можна віднести до об’єктивних причин?

– Думаю що так. Як те, що футболісти йдуть,так і підписання новачків, – це природний процес. Це футбольне життя. Так вийшло, що одразу ціла низка важливих для нас футболістів покинула команду. Завершилися орендні угоди з Бондаренком, Кірюханцевим та Танковським. Артем був готовий повернутись до нас, але Де Дзербі вирішив його залишити. І гадаю, що Роберто не пошкодував про таке рішення. Ігор та Слава вирішили продовжити кар’єру в інших командах. Льоша Биков отримав цікаву пропозицію від болгарського “Локомотива”. Думаю, він здобув хороший закордонний досвід і повернеться до нас ще сильнішим футболістом. Також ми не стали тримати Горбунова. Відхід деяких хлопців, безперечно, вдарив по команді. Але таким чином ми показали, що насильно ми нікого не утримуватимемо! Тому, отримавши цікаву пропозицію, футболіст може покинути команду. На зміну їм прийшли молоді та перспективні хлопці. Турбаєвський, Удод, Хромей, Шостак, Микитишин, В’юнник – це майбутнє українського футболу. Але одразу замінити досвідчених футболістів та заграти у Прем’єр-лізі їм не вдалося. Погоджуся з Остапом Маркевичем, що причина насамперед у психології. Хлопці мають великий потенціал і незаперечний талант, але реалізувати його поки що не можуть. Вони ще не вірять у свої сили та десь бояться грати у той футбол, який можуть. Це специфіка українського футболу. В Іспанії, Італії, Португалії, наприклад, футболісти вже у 18-20 років заявляють про себе на повний голос. В Україні ж і в 25 років гравець все ще може значитися у категорії «молодий та перспективний». Вся справа у менталітеті!

Певною мірою ми є першопрохідцями. Жодна команда не використала стільки юних гравців, як Маріуполь. За нашу команду у Прем’єр-лізі грали одразу 5 гравців збірної України U-19 та 3 – U-21! Природно, що такий підхід дався взнаки на результаті. Хоча і тренерський штаб, і ми розраховували, що процес дорослішання пройде швидше і менш болісно.

– Молодість команди – це об’єктивний фактор. А які суб’єктивні?

– Травми, травми, травми… У жодному матчі Остап Маркевич не міг розраховувати на оптимальний склад.

– Низка експертів у пресі зазначали, що велика кількість травм у футболістів – це наслідок неправильного тренувального процесу.

– Не згоден із такою думкою. Неправильне тренування – це м’язові травми. У нас же здебільшого були ігрові ушкодження. Лідер нашої команди Сергій Чоботенко зламав ногу у грі з «Інгульцем». Це просто нещасний випадок! Саша Драмбаєв травмував руку у грі з “Колосом”, а Максим Чех отримав травму на рівному місці. Упевнений, що Андрій Кулаков, якби його не турбувало коліно, зараз склав би конкуренцію Довбику в гонці бомбардирів.

– Ще один фактор – суддівство?

– Так, безумовно! Погоджуся з Остапом Маркевичем, який після чергової помилки на користь наших суперників запитав у прямому ефірі: «За що судді знищують молодих футболістів?». Мені також цікаво дізнатися: «За що?». Я не прихильник теорій змов, але регулярні помилки арбітрів у наших матчах насторожують. Незрозумілі пенальті, вилучення… Візьмемо для прикладу Олександра Дердо. Найдосвідченіший арбітр, але в матчі з «Металістом-1925» за рахунку 1:0 на нашу користь не поставив очевидний пенальті у ворота харків’ян, коли збили Кащука. Через місяць знову приїжджає до Маріуполя і краде гол у Мампассі. Що це: збіг чи система? А хіба Олексій Кащук грубіян? Сподіваюся, Нікола Ріццолі зверне увагу на роботу арбітрів у наших матчах. Ми – за чесний футбол! Місця команд у турнірній таблиці мають визначатися на футбольному полі, а не за лаштунками.

– Незважаючи на велику кількість об’єктивних причин, турнірне становище викликає занепокоєння у вболівальників «Маріуполя».

– Так, мене теж воно непокоїть. Але впевнений, наша команда навесні вийде із цього складного становища. Головне, що ми маємо гру. Футбольні експерти та тренери наших суперників практично після кожного матчу відзначають якість нашої гри та те, що «Маріуполь» знаходиться не на своєму місці у турнірній таблиці. Ми граємо у сучасний атакуючий футбол. Але, на жаль, десь через відсутність досвіду та холоднокровності ми не дістали очків. Реалізуй хоча б третину своїх моментів (а їх вистачає у кожному нашому матчі), ми могли б претендувати на вищі місця.

Мені взагалі хотілося б, щоб ми постійно грали в єврокубках. Але на це потрібен час. Усі уболівальники хочуть бачити яскравий видовищний футбол. І ми хочемо показувати динамічний, атакуючий футбол. Але це не справа одного-двох днів. Тому нашу стратегію розвитку було розроблено на довгостроковий період. Для того, щоб розвивати молодих футболістів, необхідно грати в сучасний футбол. Потрібна гра, а не лише результат. Це наш основний принцип!

– Яку гру команди Ви могли б виділити?

– Незважаючи на місце у турнірній таблиці, якісних ігор з нашого боку вистачало. Сподобалися дві гри із «Десною». На фоні досвідченого суперника наша молодь виглядала дуже добре, але, на жаль, не дістали очок у цих іграх. З «Металістом-1925» вийшла гарна гра. Не мали програвати і «Львову». Природно, виділю наші переможні матчі з «Колосом» та «Минаєм», де команда не лише добре грала, а й виявила характер. Повторюся, гра у нас є, а результат, певен, буде.

– А кого із футболістів можете відзначити?

– Складно сказати… За цей рік дуже додали Мампассі, Топалов, Кащук, Кулаков. У справжнього лідера виріс Мішньов. Прогресують Чех та Меліченко. Стасюк демонструє стабільну гру. Чоботенко, якби не травма, увійшов би до найкращих захисників Прем’єр-ліги. Прогрес гравців – це те, що не може не тішити та вселяє оптимізм.

Ті гравці, які прийшли до нас улітку, також зростають. Хоча й не так швидко, як би нам хотілося. Вони ще не досягли свого піку.

– «Маріуполю» регулярно дістається за кадрову політику. Клуб критикують за велику кількість орендованих у «Шахтаря» гравців.

– Так, на жаль, це так. Але з такою критикою я абсолютно не згоден! По-перше, що поганого в тому, що ми даємо молодим талановитим футболістам заграти на найвищому рівні? Було б краще, якби Мампассі, Очеретько, В’юнник чи Удод варилися в молодіжному футболі, рівень якого вже переросли? Подивіться на Кащука чи Топалова. Рік тому їх критикували, а зараз, після того, як вони набили шишки, вони перетворилися на лідерів нашої команди. Запитайте – чому молодь саме із «Шахтаря»? Все просто. Не секрет, що практично всі талановиті хлопці зібрані в Академіях «Шахтаря» та «Динамо». Це факт. З керівництвом гірників у нас склалися тісні дружні стосунки. Але наш клуб відкритий і для співпраці з “Динамо”. Якщо київський клуб захоче віддати нам в оренду свого футболіста і наш головний тренер скаже, що цей гравець нам потрібен – чому б і ні?

– Також багато хто пише, що «Маріуполь» є вигнанням для молодих футболістів. З такою думкою Ви також не згодні?

– Так, не згоден! Усім хлопцям, які приходять до нас, головний тренер дає шанс. Але не всі ним користуються, а потім, коли кар’єра пішла під укіс, починають звинувачувати у цьому всіх довкола. А треба розпочинати з себе!

Маріуполь може стати плацдармом для перспективних хлопців, які хочуть досягти чогось у футболі. Подивіться самі. Відразу три гравці (Корнієнко, Бондаренко та Сікан), які у нас грали, виступали за «гірників» у Лізі чемпіонів. Пихаленок та Ігнатенко є лідерами «Дніпра-1», Зубков на провідних ролях у угорському чемпіонаті, Биков виступає у Болгарії. Шапаренко – ключовий гравець київського «Динамо» та збірної України. Упевнений, якби не було в їхній кар’єрі «Маріуполя», вони б не досягли цього. Ми працюємо на благо українського футболу! Добре складається кар’єра у наших легіонерів. Бесір Демірі виступав за «Жилину», зараз є лідером «Динамо» з Тирани, Джойським Дава зараз грає в Румунії за «Ботошані». Якщо ти працюєш, то в тебе все вийде.

– Що потрібно робити у зимове міжсезоння для того, щоби виправити турнірне становище?

– Працювати, працювати, працювати! Безперечно, будуть і зміни у складі. Для швидшого прогресу молодих гравців потрібні якісні футболісти. Але коли ти не маєш результату у футболі, це завжди ускладнює запрошення хороших гравців. Наші скаути спільно з тренерським штабом зараз моніторять футбольний ринок і, гадаю, у нас будуть новачки.

– Легіонери чи українські футболісти?

– Це питання краще поставити Остапові Маркевичу та нашим скаутам. Це їхня парафія. Український футбольний ринок обмежений, тому, напевно, розглядатимуться і легіонери. Ми не дивимось футболісту в паспорт і від легіонера хорошого рівня не відмовимося. Але у довгостроковій перспективі ми, звісно, ​​робимо ставку на українських хлопців. В ідеалі хотілося б бачити у складі Маріуполя більше місцевих хлопців. Для цього ми структурно реорганізували роботу нашої клубної Академії. Наші вихованці мають чудові умови для тренувань у спортивному комплексі «Іллічівець», для іногородніх хлопців ми маємо комфортабельний кампус. Без хибної скромності скажу, що таких умов немає в жодній школі регіону! Також велику увагу приділяємо удосконаленню нашої інфраструктури. Ми поступово модернізуємо базу основної та юнацької команд, щорічно оновлюючи наші реабілітаційний центр та тренажерний зал. Наша інфраструктура – ​​це той базис, на якому тримається та триматиметься футбол у Маріуполі.

Користуючись нагодою, вітаю всіх наших уболівальників із новорічними святами! Хочу побажати всім міцного здоров’я, миру та благополуччя. Нехай усі поразки залишаться у 2021-му році, а новий рік принесе всім нам лише позитивні емоції! Вірю, що наша улюблена команда нового року подарує нам чимало приводів для радості.

Прес-центр ФК «Маріуполь»