Володимир Семенович Бойко, почесний президент

Володимир Семенович Бойко народився 20 вересня 1938 року в родині українця та гречанки в селищі Садки – робочій околиці Маріуполя. У цьому заводському селищі пройшли дитячі та шкільні роки майбутнього «народного директора».

Після закінчення школи в 1955 році Володимир Бойко прийшов на завод ім. Ілліча трубопровідником в цех водопостачання. Відслуживши в армії, повернувся на завод, щоб залишитися там на все життя. Свою кар’єру почав з посади різьбяра в листопрокатному цеху №6, якому віддав понад 20 років життя, ставши в 1976 начальником цього цеху.

Вищу освіту Володимир Бойко отримав в 1970 році в металургійному інституті (зараз ПДТУ) – його портрет почесно розташовується в холі серед кращих випускників вузу. У 1983 Володимир Бойко стає заступником начальника виробничого відділу, в 1985 – начальником цього відділу, а в 1987 призначається на посаду заступника генерального директора з виробництва. Через три роки, в 1990, Володимир Семенович змінює на посаді Генерального директора Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча Миколу Гурова.

Володимир Бойко, будучи директором меткомбінату зумів істотно підвищити якість виробленої продукції, зробивши її конкурентоспроможною на світових ринках. Продукція іллічівців йшла в 22 країни світу. Завдяки стабільній роботі комбінату ім. Ілліча бюджет Маріуполя не був порожній. ММК ім. Ілліча ремонтував дороги, будував житло, викупив і підняв не діючі міські підприємства: швейну фабрику, молокозавод, м’ясокомбінат і консервний завод, ремонтував школи і дитячі сади. У 1996 р Володимир Бойко провів приватизацію комбінату шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство (ВАТ), зробивши 32 тисячі працівників заводу акціонерами підприємства.

Особливе місце в житті Володимира Семеновича займав футбол. Він вніс величезний вклад в розвиток дитячого, міського та українського футболу в цілому. Тисячі хлопчиків, завдяки побудованим Володимиром Семеновичем майданчикам, отримали можливість грати в футбол. В кінці 90-х років Володимир Бойко взяв під своє крило футбольний клуб «Металург», який ставив собі амбітну мету – вихід у Вищу лігу України. Завдяки старанням Володимира Бойка команда отримала новеньку тренувальну базу на березі моря (на той момент – одну з кращих в Україні).

У 2001 році був фактично заново зведений стадіон «Іллічівець», який брав матчі Кубка УЄФА, побудований стадіон «Західний», на якому юнацька збірна України проводила переможний Євро-2009, а також місто отримало найбільший критий спорткомплекс в Україні. Під керівництвом «народного директора» клуб тричі добирався до півфіналу Кубка України, двічі посідав четверте місце у Вищій Лізі, грав в Кубку УЄФА.

10 червня 2015 року Володимир Семенович пішов з життя, і став навічно Почесним президентом нашого футбольного клубу.

За свої заслуги він був удостоєний звання «Герой України» з врученням ордена Держави (2003 рік). Нагороджений орденом «За заслуги» трьох ступенів (1997, 1998, 2001 рр.). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Заслужений металург України. Почесний громадянин Маріуполя (1998 г.). У 2018 Стадіон «Іллічівець» названий ім’ям Володимира Семеновича Бойко.