Захисник ФК «Маріуполь» Сергій Яворський в інтерв’ю журналісту програми «Футбольний Формат» на «Еспресо ТВ» розповів про свою кар’єру і проаналізував виступ команди в нинішньому сезоні:

Про свою кар’єру в «Маріуполі»: У моїй кар’єрі «Маріуполь» означає, напевно, все. Я прийшов сюди 18-річним молодиком, а зараз мені вже 30. З висоти цього досвіду можу сказати, що все життя хотілося залишити слід хоча б десь. Я дуже радий, що це сталося не десь, а у команді Прем’єр-ліги. Я сам з Донецька і щороку відпочивав з батьками в Мелекіно (це під Маріуполем), тому це місто для мене не було чужим. Сказати, що Маріуполь – це моє друге місто, я не можу. Він для мене такий же рідний, як і Донецьк. Тому Маріуполь для мене багато значить.

Про рівень сучасної Української Прем’єр-ліги: Зараз робиться ставка на молодих футболістів. І не тільки в «Маріуполі». Можливо, страждає якість українського чемпіонату, але, як бачимо, для збірної це великий плюс. А для всього українського футболу це – підготовчий крок. В нашій команді бачу молодих футболістів, які допускають ті ж помилки, що і я в їхньому віці. Нехай їм навіть не дуже допоможуть мої підказки, але попереду у них хороше футбольне майбутнє.

Про молодих футболістів: Я за всіма футболістами, які грали в команді стежу. Мені шалено подобався Андрій Тотовицький. Шкода, що у нього травма. В Андрія я бачив велику перспективу. Мені здається, що він вийде ще на рівень. Олександр Пихаленок – це один з кращих молодих футболістів, які тут були. Зубков, Ігнатенко … Це були незамінні гравці для нас. Андрій Борячук потенційно дуже хороший футболіст. Він знаходиться на одному рівні з кращими українськими нападниками за потенціалом. Якби вони залишилися в «Маріуполі», то думаю, що допомогли б нам і з АЗ ми б проявили себе краще.

Про матчах з АЗ: Ми не конкуренти. Поки немає. У них теж грають молоді футболісти, але я не знаю, чому так. Напевно, в дитячій школі їх по-іншому вчать грати в футбол. Вони грали з командою-андердог але на них не тиснув результат – вони знали, що вони виграють. А у нас з дитячої школи починається тиск – результат тяжіє на тренерів, на футболістів, починаються крики, анти-футбол. Це губить наш футбол. Президенти, керівники, які працюють в дитячому футболі вимагають від тренерів результат. Але результат – не підготувати одного-двох футболістів для вищої ліги, а здобути перемогу в матчі або виграти чемпіонат. На мій погляд це неправильно.

Про Олександра Бабича і Миколу Павлове: Олександр Бабич основну роль грає в команді. З Павловим його важко порівнювати. Павлов – це дисципліна, жорстка рука. У Санича такого немає. У нього робота побудована на довірі, самоконтролі. Як тренер, вважаю, що Бабич – дуже сильний фахівець. Мені неприємно, коли його критикують, кричать щось з трибуни. За такими тренерами нового покоління як Бабич, Скрипник – майбутнє. Їм потрібно довіряти і вірити.

Про виступ «Маріуполя» в поточному чемпіонаті: З усіма кадровими втратами, реаліями, ми повинні бути в шістці. А ось далі боротися важко. Можливо, щось виправити і вийде.

Дві команди – «Шахтар» і «Динамо», як зазвичай, стоять осібно. З рештою грати можна, але по комплектації, по іншим моментам думаю, «Зоря» повинна бути вище нас. У «Десні» зібрані досвідчені футболісти, і від цієї команди вимагається результат зараз.

В кабінеті у нашого віце-президента висить плакат: «Наша мета – 3-є місце». Але є багато питань і проблем, які не дозволяють поки цієї мети досягти. Але чому не ставити перед собою такі завдання? Який солдат не мріє стати генералом. Ми не говоримо про першу або другу позиції, оскільки розуміємо, що це нереально. Але третє місце – це, те до чого треба прагнути, нехай і не в цьому році.

Прес-центр ФК «Маріуполь»